Іран 22 серпня 2026 року надав дозвіл кільком іракським нафтовим танкерам пройти через Ормузьку протоку після неодноразових прохань Багдада. Підтвердження прозвучало з боку президента Іраку Нізара Амеді (написання імені наводиться за джерелом) під час виступу на конференції «Багдадський діалог».
Ролі та інституції, задіяні в рішенні
Ініціатива дозволу пов’язується з Тегераном як стороною, що контролює рух протокою. Отримання спеціального дозволу для танкерів було однією з головних вимог Багдада під час візиту спікера іранського парламенту Мохаммада Багера Галібафа до Іраку, що передувало ухваленню рішення. Зі свого боку Нізар Амеді виступив публічним підтверджувачем факту, заявивши, що останніми днями Тегеран сприяв проходженню суден з іракською нафтою через протоку, і водночас наголосив, що це питання й надалі залишається складним.
Стан протоки та дипломатичне тло
Ормузька протока з’єднує провідних виробників у Перській затоці — Саудівську Аравію, Іран, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати — з Оманською затокою та Аравійським морем. До початку війни на Близькому Сході через неї щодня транспортувалося близько п’ятої частини світового споживання нафти, а Ірак видобував близько 4 мільйонів барелів на добу. Рух суден у протоці залишається значно нижчим за довоєнний рівень, кораблі продовжують зазнавати нападів. У середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння з 60-денним періодом для узгодження остаточної мирної угоди; цей термін уже сплив без досягнення угоди, а Трамп заявив про намір оголосити протоку американською територією після перемоги над Іраном. Тегеран розглядає можливість ударів по військових об’єктах США в Європі в разі ескалації з боку Вашингтона.
