Видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) названо різновидом тарифного захисту європейських виробників, попри позиціонування ЄС цього механізму як кліматичного інструмента. Автором статті виступив посол США при ЄС.
Вплив на українську продукцію
Від 1 січня 2026 року CBAM у повній мірі застосовується до української продукції. За словами автора матеріалу, Україна не мала жодної можливості проводити екологічну модернізацію в умовах повномасштабного вторгнення Росії та терору проти енергетики й промисловості. Механізм передбачає, що імпортери сталі, алюмінію та низки інших товарів мають сплачувати за вбудовані в продукцію викиди CO₂ через придбання відповідних сертифікатів, вартість яких прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і наразі становить близько 80 євро за тонну CO₂.
Суперечність у позиції Брюсселя
Автор порівнює CBAM з американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки, і наголошує, що обидва механізми мають схожу економічну мету — підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від іноземної конкуренції. У матеріалі FT зазначається, що ЄС критикує США за застосування тарифів до продукції зі сталі та алюмінію, водночас сам запроваджує інструмент з аналогічним протекціоністським ефектом. За словами автора, розширення переліку товарів, на які поширюватиметься CBAM, суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів і нетарифних бар’єрів. «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву», — цитує видання автора.
